“Щойно провідала діток із відділення токсикологіі, в яке 8.07.2024 підчас бомбардування Охматдиту, влучила російська ракета”, – розповідає очільниця Фонду гуманітарного розвитку України
Сьогодні був особливий привід: Уляні виповнилося 17.
Дівчинка з Чернігова, яка майже три роки разом із мамою, лікувалася й жила в НДСЛ Охматдит, в очікуванні трансплантаціі нирки та печінки, пережила з дітьми жахи бомбардування.
Саме ці дітки тоді потрапили в епіцентр трагедії – адже були на діалізі й не мали змоги спуститися в бомбосховище. Нині частина з них продовжує лікування в Київській обласній лікарні.
В той день в усіх був шок: дітям допоміг вціліти лише сам Господь. А коли я запитала Уляну, як їм вдалося вибратися, дівчинка відповіла: «Ми кликали на допомогу. Всі можливі виходи зі зруйнованої будівлі були завалені. Повз нас проповзла вся окривавлена лікарка. Тут ми почули голоси наших мам. Аби ми могли вирватися на зовнє, моя мама тримала стіни, а мама Соломії – стелю…
Серед поранених дітлахів, тоді був і малий Андрійко: круглий сирота, який потрапив до Охматдиту три роки тому з важким діагнозом та очікував на трансплантацію нирки. Андрійко круглий сирота з Івано-Франківського будинку сиріт. Для нього ще донедавна Охматдит, а нині й ця лікарня – дім, альтернативи якому поки немає.
Ну от іменинниця Уляна цього літа вступила до університету та мріє стати дизайнером одягу. Ми накрили для іменинниці стіл open air- біля фонтану лікарні, зруйнованого часом.
Аби порадувати дітлахів, виснажених нічними тривогою чи й перебуванням у вогкому бомбосховищі лікарні протягом всієї ночі, пригостила малих улюбленим чізбургерами з МакДональдс. А ще були солодощі: тортик, морозиво, соки та різні смаколики й класнючі іграшки для всієї зграйки дітлахів, які сьогодні, як ніколи, потребують радості й відчуття, що вони не самотні!
Дякую за підтримку дітей моїх друзів по ФБ та по життю Татьяна Григорьевна Павлюк, Ида Антонян, Сергій Погребной.
Одужання усій малечі!!!
А іменинниці – здійснення найсокровенніших мрій!!!
Добро переможе!!!
